Склад числа 6

Приголосні звуки

Голосні звуки

Заняття  на  карантині:

Вирости  сам

Полягає у  тому,   щоб  дитина  самостійно   виростила рослину  починаючи  із   насінини. Це  може  бути,  наприклад,    зелена  цибуля  для  салата.

Свято  нового  року

Дійові  особи:

Дід   Мороз

Снігурка

Баба  Яга

Зайчик

Лисиця

Їжачок

Вовк

Пісні:

Білий  сніг

Щедрівочка

Ой  хто  Миколая  любить

Новий  рік

Хепі  нью  іа

Мері  Крісмас

Це  Новий  рік

Веселий  новий  рік

Перший  сніг

Зима

Падає  сніжок

З  Новим  Роком  Україно

  Пісня Білий  сніг

Лисичка

Я лисичка, я – руденька,

Це нічого що маленька.

Бо мене, маленьку лиску,

В курнику не видно близько.

Де ти бігав, зайчику?

Лисичка

Я — Лисичка, я — сестричка,

Не сиджу без діла:

До лісу ходила, звіряток зустріла

 Й до вас завітаю,

З Новим роком вас вітаю!

Зайчик

— В темному ліску.

Там знайшов ялиночку,

Гарну отаку!

Я ж оту ялиночку

Вирубав та взяв

І собі за плеченьки

Міцно прив’язав.

Тільки в путь-доріженьку

Рушив, поспішив,

Як до мене зайчики —

Плиг із-за кущів.

— Ой, куди ж це, братику,

Ти зібрався йти?

Чи не хочеш з нами ти

Танці повести?

— Ні, не можу, братики,

Прошу, не держіть.

Віднести ялиночку

Краще поможіть.

Бо давно вже діточки

Ждуть у дитсадку

На рясну ялиночку,

Гарну отаку!

Пісня  Щедрівка

Зайчик

Гостей з лісу я привів.

Їжачок

Я   веселий  їжак

 Наколов на голки

 Всі листки І сказав:

 — Я — кущ,

Золотий  у мене  плащ

На дощі.

Зайчик

Cкік, скік –

Я від вовка швидко втік.

В лісі я зустрів сніжинку,

Запросила на ялинку.

І не довго я збирався,

В шубку нову прибрався.

Личко снігом гарно вмив,

Рукавички білі вдів.

Пісні  Ой  хто  Миколая  любить

Зайчик

От коли вквітчаємо

Ми її як слід

Та засяють вогники

Між зелених віт, —

Тут почнуться радощі

Для малих діток.

Як жива, як жива

Наша баба снігова.

У руці мітла велика

Із тонких гілок осики.

Ніс у неї із морквинки

Червоніє, мов жаринка.

Щогодини, щохвилини

Я  стережу морквину,

Бо весною бабин ніс

Віднесу зайчатам в ліс.

їжачок

Я маленький їжачок,

В мене є сопілочка.

Ой, яке велике свято!

Як же тут не танцювати?

Всім я буду добре грати –

Ой, давайте танцювати!

Пісня  Новий  рік

Їжак

Я   веселий їжак

 Наколов на голки

Всі грибки І сказав:

 — Я — пеньок,

 Наросли у мене грибки,

Як горбки.

Я  веселий їжак

Згорнувся у клубок

Під голки І сказав:

 — Я — грудка…

Ну, а може,— будяк…

Ну, а може,— їжак

Баба Яга

Я - красуня лісова,

Вмію гарно я свистати

 І на мітлі, мов птах, літати.

(Дивиться у дзеркало).

Любе дзеркальце, скажи

 Та всю правду розкажи:

Чи я в світі найгарніша,

Від усіх дівчат миліша?

Пісня  Хепі нью  іа

Баба Яга

Снігурку зі світу я зживу,

У ліс дрімучий заведу.

Кожен буде Бабу  славить,

Бо тепер я буду править.

Снігуронька

             Привіт вам, друзі наші милі!

              Й тебе, Дідусю я вітаю.

              До вас летіла, мов на крилах.

              Гараздів щиро всім бажаю,

              Нехай здійсняться ваші мрії,

              Нехай вам щастя усміхнеться,

              В любові, злагоді, надії

              Всім в році новому живеться!

Пісня   Мері  Крісмас

Снігурка

Це Мороз — мій добрий Дід

З ним готуємось як слід

Довгождане добре свято

Разом з дітьми зустрічати.

Є у нас для дітлахів

Сто з гостинцями міхів.

В ніч на свято разом з дідом

Цілу Землю ми об'їдем.

І дорослому, й дитинці

Ми залишимо гостинці.

Вовк

Я сірий Вовк, ходжу ліском,

І всі мене бояться!

Недаром звуть мене всі Вовком,

Бо можу я кусаться!

З Новим роком вас вітаю!

Щастя й радості бажаю!

Дід  Мороз

-  Я в ошатній теплій шубі,

З довгою білою бородою,

У Новий рік приходить в гості,

І рум'яний і сивий

Я граю з вами, танцюю,

Зі мною і свято веселіше!

-   Я на вашій ялинці

Найголовніший з гостей!

Пісня  Це  Новий  Рік

Дід Мороз

    Буду зі святом усіх Вас вітати!

    Подарунки усім роздавати!

    Вчителі! Батьки! І Діти!

    Радий я! Як не радіти?

    Якщо в світлій цій оселі

    Всі здорові і веселі.

Снігуронька

    Хай щастить усім нівроку

    В кожний день Нового року!

   Зоставайтеся здорові!

   Далі нам рушати час.

  Через рік обов'язково

В гості прийдемо до Вас.

Виховання й темперамент дитини

Темперамент дитини ми не вибираємо – з ним вона народжується й у процесі виховання він практично не зазнає жодних змін. Єдине, що ми можемо зробити, це «оформити» його – оточити неповторною індивідуальністю нашої дитини. Відповідно до темпераменту малюка та для успішної взаємодії з ним батькам належить підібрати (для  себе) певну модель поведінки.

Темперамент – це результат вищої нервової діяльності, який характеризується певним співвідношенням двох основних процесів: збудження й гальмування, є переважаючим способом реагування організму на зовнішні подразники й найважливішим структурним компонентом особистості. У процесі виховання кожний тип темпераменту вимагає індивідуального підходу.

Розрізняють чотири основних типи темпераменту: сангвінік, меланхолік, холерик і флегматик. Кожний з них пов'язаний з певними ознаками, що характеризують нервову систему людини, і має специфічний тільки для себе спосіб реагування.

Сангвініки – це сильний, урівноважений і рухливий тип темпераменту.

Меланхоліки – слабкий, неврівноважений, інертний тип темпераменту.

Холерики – сильний, неврівноважений, рухливий тип темпераменту.

Флегматики – сильний, урівноважений та інертний тип темпераменту.

Знання особливостей характеру дитини, її способів реагування дозволяє батькам більш грамотно використовувати індивідуальні методи виховання й уникати багатьох болючих виховних помилок.

На жаль, найчастіше батьки не прагнуть дізнатись тип темпераменту своєї дитини, через що використовують у ставленні до неї неправильні методи виховання або ж за наявності братів і сестер у сім'ї використовують одні й ті самі методи без урахування індивідуальних потреб кожної дитини, що часто ображає дітей. Звичайно, не існує золотої середини або точної інструкції про виховання, але знання характеру дитини завжди є неоціненною допомогою – знання її типу темпераменту, особливостей розвитку, внутрішніх рушійних механізмів і багато чого іншого, що залишиться важливою складовою її особистості протягом усього життя.

10 ідей для уроку в кінці навчального року

10 ідей для уроку в кінці навчального року

1. Проведіть урок просто неба.

Коли в вікно яскраво світить сонце, часом і вчителю буває непросто зосередитися на своєму предметі. Спробуйте об'єднати приємне з корисним і організувати урок в шкільному дворі, сквері, парку або іншому приємному і «зеленому» місці поблизу. І тему вивчите, і наситите клітини мозку киснем. А якщо погода і настрій дозволяють, то можна провести урок-пікнік 🙂 

2. Познайомте учнів з видатними вченими

На багатьох уроках  нам лише побіжно вдається поговорити про видатних вчених чи постаті, на чиїх знаннях, творчості базується та чи інша наука. У кінці року можна заповнити цю прогалину, присвятивши урок обговоренню персоналій. Можливо кілька варіантів проведення такого уроку. Наприклад, ви можете розповісти про одну чи дві особистості, використовуючи цікаві дані з біографії і називаючи значущі відкриття, що лежать за межами шкільної програми. Або запропонувати учням самостійно підготувати короткі виступи. Тільки нехай їх доповіді не обмежуються роздруківкою з «Вікіпедії». Попросіть проілюструвати свою розповідь фотографіями, фрагментами документальних або художніх фільмів, а можливо, і сучасними мемами!

3. Дайте практично-орієнтоване завдання.

Наочно покажіть учням, як в реальному житті працюють закони і застосовується інформація, викладена в шкільних підручниках. 

4. Запропонуйте учням створити рекламний плакат, колаж або відеотрейлер за підсумками вивченого за рік.

Таке просте і при цьому креативне завдання допоможе ненав'язливо систематизувати вивчений матеріал, виділити головні і важливі моменти. А також ви дізнаєтеся, що найбільше запам'яталося з ваших уроків. Завдання може бути виконане як на комп'ютері, так і на папері.

5. Спробуйте нову для вас модель змішаного навчання.

Якщо зазвичай ви проводите уроки в традиційній формі або використовуєте тільки якусь одну модель змішаного навчання, напередодні канікул можна сміливо поекспериментувати. Початківцям краще спробувати модель «перевернутий клас», більш досвідченим педагогам - зміну робочих зон. 

6. Запросіть професіонала, чия робота пов'язана з вашим предметом

Це може бути відома у вашому місті людина (люди) або батьки. Жива й актуальна розповідь, заснована на практиці, особистих емоціях, та оповідач, що знаходиться «на відстані витягнутої руки», можуть створити прекрасну мотивацію для вивчення вашого предмета й гарний емоційний настрій на майбутній навчальний рік.

7. Організуйте вікторину.

Підготуйте нестандартні і каверзні питання  і проведіть вікторину. 

8. Обміняйтеся враженнями про минулий рік.

Проведіть з учнями неформальну бесіду. Запитайте, які з ваших уроків їм найбільше запам'яталися, що з вивчених фактів їх здивувало, порадувало або розчарувало. Поцікавтеся, якими вони хочуть бачити ваші уроки в наступному році.

9. Будуйте плани на наступний навчальний рік.

Запропонуйте учням на різнокольорових стікерах написати їх навчальні, спортивні, творчі та особисті цілі на майбутній рік. Запропонуйте приклеїти ці стікери на класний стенд - вийде яскравий і цікавий «колаж настрою» на майбутній рік!

10. Створіть колективний збірник порад для учнів молодшого класу.

Нехай кожен відчує себе експертом і поділиться своїм «ноу-хау». Кожен учень може підготувати список з 10 особистих відкриттів і «хитрощів»  в цьому році. На уроці разом з класом ви зможете вибрати кращі поради і оформити їх у вигляді презентації, слайд-шоу або всім класом написати їх від руки в красивий зошит або альбом. 

Правила вихідного дня для вчителя

1. Вихідний для того, щоб відпочивати.
2. Полюби свою постіль, як самого себе.
3. Якщо бачиш, що хтось відпочиває – допоможи йому.
4. Відпочивай удень, щоб можна було спати вночі.
5. Робота – це святе, не чіпайте її у вихідний.
6. Якщо можеш що-небудь зробити в понеділок – не роби цього у вихідний.
7. Працюй якомога менше, нехай хтось інший за тебе попрацює.
8. Заспокойся, від відпочинку ще ніхто не помирав.
9. Якщо виникає бажання попрацювати – ляж, поспи, і все мине.
10. У вихідний є тільки одне заняття – робити щасливими інших.

Збагачення   мовлення   учнів  засобами  синонімії

   Вивчаючи  синоніми   можна  виділити  такі  завдання:

1. Збагачення словника учнів, тобто  діти  знайомляться  із  синонімами  за  допомогою  словників. Молодші  школярі  можу  користуватися  не  лише  словником  синонімів,  що  вже  надруковані,  а  й  самі  разом  з  вчителем  на  уроці   можуть   записувати   синоніми  у   власний  словник.

2.Уточнення словника, тобто відбувається  ведення  слів  у  мовлення.  Вчитель  може   водити  нові  слова  поступово,  за  потреби.  Головне   не  водити  занадто  багато   слів   відразу.

3.Активізацію словника, тобто  забезпечення  ситуації  при  якій   учень  буде розвивати  свій   активний  словник,   переносити  пасивний  словниковий   запас  в   активний.  Вчитель  може  створити   діалог  про  опис  предмету,  доводячи   його  позитивні  сторони.

3.Усунення нелітературних слів: діалектизмів, жаргонізмів, просторічних

 і знижених за значенням слів.  Важливо  привчити  учнів  слідкувати  за   власним  мовленням.  Вчитель  заохочує  учні  до   читання,  декламування  віршів  та  виразного  їх   причитування.

   У роботі над уточненням і розширенням синонімічного  словника   молодших  школярів  можна визначити   такі  напрямки:

1.З’ясування значення слів шляхом використання різних способів:

 показ предмета,  його  характеристика, позначення новим для дитини словом, демонстрація   малюнка, добір синонімів, антонімів,  для  порівняння   і  відчуття  контрасту, введення нового слова у контекст.

2.Виконання завдань на добір слів з певним значенням: дібрати потрібні

 за смислом речення іменники з поданого синонімічного ряду; дібрати прикметники для   опису предметів, для характеристики людини, опису її зовнішності, настрою, свого   ставлення до події, до товариша.

3.  Введення поданих слів у речення чи тексти: складання речень за опорними   словами, заміна слів у реченнях відповідними синонімами.

    Словниково-логічні вправи на усвідомлення дітьми взаємного  співвідношення родових і видових понять, на вилучення «зайвого» поняття, на   доповнення логічного ряду, на протиставлення предметів за різними ознаками,   зовнішніми і внутрішніми, є одним із простих для застосування як у домашніх,   так і в шкільних умовах, але дуже ефективних засобів загально розумового і власне, мовленнєвого розвитку молодших школярів.

   Складність організації роботи по збагаченню синонімічного  словникового запасу учнів  полягає в тому, що зміст і час цієї роботи не передбачені програмою з  української мови, бо її неможливо «прив’язати» до якогось конкретного розділу   курсу.

 Діяльність молодших  школярів у словниково-семантичній   роботі спрямована на аналіз значення слова, особливостей його вживання.Дані з   лексикології - тільки база для організації роботи, спрямованої на збагачення пам’яті   учнів новими словами і формування навичок використання їх у мовленні.     Робота по збагаченню синонімічного  словникового запасу учнів потребує чіткого   осмислення, специфічних прийомів. Разом з тим необхідно також тісно пов’язати    цю роботу з іншими аспектами навчання української  мови і перш за все з розвитком   зв’язного   мовлення дітей.

   Тому роботу по збагаченню словника учнів доцільно спрямовувати на

 лексичне забезпечення зв’язних висловлювань учнів. Це надасть

 словниково-семантичній роботі мовленнєвого спрямування, допоможе реалізації    комплексного підходу в навчанні української  мови.

    Необхідно вирішувати такі завдання:

1.Розвиток  в   учнів  уваги до невідомих слів і потреби з’ясувати

 їх значення;

2.Розвиток у молодших  школярів  мовного чуття і уваги до значення слова;

3.Закріплення в пам’яті учнів значення нових слів;

4.Формування навичок вільного і правильного вживання слів у мовленні.

   Можна  виділити  такі  форми словниково-семантичної роботи на уроках української    мови:

1.Побіжне пояснення значення невідомих учням  слів, що зустрічаються

 в дидактичному матеріалі, який вчитель добирає для вивчення  української  мови.

2.  Поглиблена робота над окремими словами.

   Перша форма повинна забезпечувати виховання в  учнів  уваги до

 невідомих слів, потреби звертатись до словників, друга – розвиток у школярів   мовного чуття, інтересу до значення слова, його зв’язку з іншими словами, особливостей вживання.

 Для пояснення семантики незрозумілих слів вчителя  найчастіше  можна   вдатися до таких способів:

1.Демонстрація предмета чи малюнка;

2.Використання контексту;

3.Найпростіший словотворчий аналіз;

4.Тлумачення слів.

   Пояснення значення слова шляхом демонстрації можна здійснити

 такими прийомами:     

1. Показ натуральних предметів;

2. Показ малюнків, діапозитивів, слайдів.

    Пояснення значення слова шляхом використання контексту   здійснюється різними   прийомами:

1.Самостійне пояснення значення слів школярами. Цим прийомом   вчитель користується    тоді, коли прозорий контекст підказує школярам  значення слова.

2.Конкретизація значення слова, поясненого школярами   на основі контексту,  не зовсім точно. Наприклад, вчитель   дає   речення, «Періщить дощ як із відра»   учні   пояснюють слово періщить як іде, ллє. Насправді ж, періщить-сильно б’є, січе;

3.Введення невідомого слова в контекст. Наприклад,   щоб пояснити значення слова капелюх,   вводимо  його в речення.

   Тлумачення слів – найпоширеніший у навчанні спосіб  пояснення значення слів. Користуючись цим вчитель  може   вдатися до таких  прийомів:

1.Розчленування загального поняття на часткові;

2.Підведення часткових понять під загальні;

3.Розгорнутий опис;

4.Добір слів – синонімів;

5.З'ясування значення незнайомих слів за допомогою довідкових матеріалів.

   Процес такого усвідомлення становить послідовні етапи:

1.Виявлення в тексті слова, вжитого в переносному значенні;

2.З’ясування ознак предмета, його прямого значення;

3.Порівняння ознак предмета, названого словом у прямому  значенні, з ознаками предмета, що позначаються тим же словом, вжитим у контексті, встановлення спільних ознак, на основі яких перенесено   найменування;

4.З'ясування значення слова у певному контексті;

5.Введення слова, вжитого в переносному значенні, в самостійно   складене словосполучення, речення.

   Робота над вивченням багатозначності слів передбачає:

1.Усвідомленнями школярами  того, що слово може мати не одне, а кілька

 значень;

2.Точність уживання багатозначних слів у мовленні.

   У процесі роботи над синонімами вчитель має сформувати у школярів    такі  уміння:

1.Знаходити в текстах близькі за значенням слова, з'ясовувати їх значення

 та виявляти відтінки;

2.Самостійно добирати до заданих слів близькі за значенням слова та

 вводити їх у словосполучення, речення;

3.Використовувати синоніми в усних і писемних висловлюваннях, у процесі

 самостійного творення текстів.

Тема: «Самообслуговування. Призначення одягу та взуття».

Мета: ознайомити учнів з основними матеріалами, які використовуються для виготовлення одягу; надати основні відомості про правила догляду за одягом; вчити зав'язувати шнурки та застібати ґудзики на одязі; розвивати увагу, охайність, самостійність; виховувати працьовитість.

Обладнання: мультфільм «Мийдодір», ляльки, картонні ґудзики, шнурки.

Тип уроку: комбінований.

Методи і прийоми роботи: розповідь, бесіда, пояснення, гра, практична робота, інструктаж.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Заходить учитель — треба встати.

Коли дозволить, треба сісти.

Встати хочеш — не гукай,

А тільки руку піднімай.

У школі парти бережи І на парті не лежи.

Щоб урок минув немарно,

Треба сісти рівно, гарно.

Не скрекочи на уроках,

Як папуга чи сорока.

Нікому не заважай,

Краще — друзям допомагай.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності:

–       Ви вже дорослі. Навчаєтеся у першому класі. А хто збирає вас до школи? Хто одягає вас? Зав’язує шнурки та застібає ґудзики?

–       Сьогодні на уроці мова піде про одяг, про правила догляду за ним. Будемо навчатися самостійно одягатися!

ІІІ. Засвоєння нових знань:

1.     Вступна бесіда

–       Відгадайте загадки — і ви дізнаєтеся, чому саме буде присвя-чений наш урок.

•        їх на ручки одягнемо,

В сніжки гратися підемо. (Рукавички)

•        Ступні ніг нам обіймають,

Під штанці їх одягають. (Шкарпетки)

•        Голову нам покриває,

Вушка у теплі тримає. (Шапка)

•        Нас від холоду ховає,

Часто капюшона має. (Куртка)

•        Лютих не боїться зим,

Хутром вкриє нас густим.. (Шуба)

–       Як можна назвати одним словом слова-відгадки?

–       Так, це одяг. Як слід доглядати за одягом? (Відповіді дітей.)

–       Чому це важливо?

–       Як люди ставляться до неохайних малят?

–       Зараз ми подивимося мультфільм «Мийдодир» і дізнаємося, що іноді трапляється з печупарами.

2. Перегляд мультфільму:

–       Про що треба пам’ятати, щоб одяг не втік від вас?

–       Що допоможе вам у цьому?

•        Чистить курточку, штанці,'

Чобітки і сап’янці...

Дуже працьовита тітка.

Здогадались, хто це?... (Щітка).

3. Фізкультхвилинка

Трава низенька-низенька.

Дерева високі-високі.

Вітер дерева колише-гойдає.

То направо, то наліво нахиляє.

То вгору, то назад.

То вниз нагинає.

Птахи летять-відлітають,

А учні тихенько за парти сідають.

IV.     Практична робота учнів

1.    Робота над загадкою:

–       Відгадайте, що це?

–       Ледь помітний він, маленький...

То квадратний, то кругленький...

Як його ти відірвеш,

То штани не застібнеш... (Ґудзик)

–       А зараз ми будемо навчатися застібати ґудзики на сорочках. (У кожного учня на парті — маленька сорочка. Діти застібають ґудзики, допомагають одне одному.)

2.    Гра «Одягни ляльку»

Клас об’єднується у чотири групи. Кожен з гравців у групі по черзі починає одягати ляльку: шкарпетки, штанці, сорочку, спідничку, зав’язує капелюшка, застібує ґудзики на курточці. Перемагає група дітей, яка швидше та охайніше одягне ляльку.

3.     Гра «Що та коли одягати»

–       З’єднайте стрілочками, який одяг у яку пору року треба одягати.

V.      Підсумок уроку

–       Про що ви дізналися На уроці?

–       Чого навчилися1?

Як слід доглядати за одягом?