Збагачення   мовлення   учнів  засобами  синонімії

   Вивчаючи  синоніми   можна  виділити  такі  завдання:

1. Збагачення словника учнів, тобто  діти  знайомляться  із  синонімами  за  допомогою  словників. Молодші  школярі  можу  користуватися  не  лише  словником  синонімів,  що  вже  надруковані,  а  й  самі  разом  з  вчителем  на  уроці   можуть   записувати   синоніми  у   власний  словник.

2.Уточнення словника, тобто відбувається  ведення  слів  у  мовлення.  Вчитель  може   водити  нові  слова  поступово,  за  потреби.  Головне   не  водити  занадто  багато   слів   відразу.

3.Активізацію словника, тобто  забезпечення  ситуації  при  якій   учень  буде розвивати  свій   активний  словник,   переносити  пасивний  словниковий   запас  в   активний.  Вчитель  може  створити   діалог  про  опис  предмету,  доводячи   його  позитивні  сторони.

3.Усунення нелітературних слів: діалектизмів, жаргонізмів, просторічних

 і знижених за значенням слів.  Важливо  привчити  учнів  слідкувати  за   власним  мовленням.  Вчитель  заохочує  учні  до   читання,  декламування  віршів  та  виразного  їх   причитування.

   У роботі над уточненням і розширенням синонімічного  словника   молодших  школярів  можна визначити   такі  напрямки:

1.З’ясування значення слів шляхом використання різних способів:

 показ предмета,  його  характеристика, позначення новим для дитини словом, демонстрація   малюнка, добір синонімів, антонімів,  для  порівняння   і  відчуття  контрасту, введення нового слова у контекст.

2.Виконання завдань на добір слів з певним значенням: дібрати потрібні

 за смислом речення іменники з поданого синонімічного ряду; дібрати прикметники для   опису предметів, для характеристики людини, опису її зовнішності, настрою, свого   ставлення до події, до товариша.

3.  Введення поданих слів у речення чи тексти: складання речень за опорними   словами, заміна слів у реченнях відповідними синонімами.

    Словниково-логічні вправи на усвідомлення дітьми взаємного  співвідношення родових і видових понять, на вилучення «зайвого» поняття, на   доповнення логічного ряду, на протиставлення предметів за різними ознаками,   зовнішніми і внутрішніми, є одним із простих для застосування як у домашніх,   так і в шкільних умовах, але дуже ефективних засобів загально розумового і власне, мовленнєвого розвитку молодших школярів.

   Складність організації роботи по збагаченню синонімічного  словникового запасу учнів  полягає в тому, що зміст і час цієї роботи не передбачені програмою з  української мови, бо її неможливо «прив’язати» до якогось конкретного розділу   курсу.

 Діяльність молодших  школярів у словниково-семантичній   роботі спрямована на аналіз значення слова, особливостей його вживання.Дані з   лексикології - тільки база для організації роботи, спрямованої на збагачення пам’яті   учнів новими словами і формування навичок використання їх у мовленні.     Робота по збагаченню синонімічного  словникового запасу учнів потребує чіткого   осмислення, специфічних прийомів. Разом з тим необхідно також тісно пов’язати    цю роботу з іншими аспектами навчання української  мови і перш за все з розвитком   зв’язного   мовлення дітей.

   Тому роботу по збагаченню словника учнів доцільно спрямовувати на

 лексичне забезпечення зв’язних висловлювань учнів. Це надасть

 словниково-семантичній роботі мовленнєвого спрямування, допоможе реалізації    комплексного підходу в навчанні української  мови.

    Необхідно вирішувати такі завдання:

1.Розвиток  в   учнів  уваги до невідомих слів і потреби з’ясувати

 їх значення;

2.Розвиток у молодших  школярів  мовного чуття і уваги до значення слова;

3.Закріплення в пам’яті учнів значення нових слів;

4.Формування навичок вільного і правильного вживання слів у мовленні.

   Можна  виділити  такі  форми словниково-семантичної роботи на уроках української    мови:

1.Побіжне пояснення значення невідомих учням  слів, що зустрічаються

 в дидактичному матеріалі, який вчитель добирає для вивчення  української  мови.

2.  Поглиблена робота над окремими словами.

   Перша форма повинна забезпечувати виховання в  учнів  уваги до

 невідомих слів, потреби звертатись до словників, друга – розвиток у школярів   мовного чуття, інтересу до значення слова, його зв’язку з іншими словами, особливостей вживання.

 Для пояснення семантики незрозумілих слів вчителя  найчастіше  можна   вдатися до таких способів:

1.Демонстрація предмета чи малюнка;

2.Використання контексту;

3.Найпростіший словотворчий аналіз;

4.Тлумачення слів.

   Пояснення значення слова шляхом демонстрації можна здійснити

 такими прийомами:     

1. Показ натуральних предметів;

2. Показ малюнків, діапозитивів, слайдів.

    Пояснення значення слова шляхом використання контексту   здійснюється різними   прийомами:

1.Самостійне пояснення значення слів школярами. Цим прийомом   вчитель користується    тоді, коли прозорий контекст підказує школярам  значення слова.

2.Конкретизація значення слова, поясненого школярами   на основі контексту,  не зовсім точно. Наприклад, вчитель   дає   речення, «Періщить дощ як із відра»   учні   пояснюють слово періщить як іде, ллє. Насправді ж, періщить-сильно б’є, січе;

3.Введення невідомого слова в контекст. Наприклад,   щоб пояснити значення слова капелюх,   вводимо  його в речення.

   Тлумачення слів – найпоширеніший у навчанні спосіб  пояснення значення слів. Користуючись цим вчитель  може   вдатися до таких  прийомів:

1.Розчленування загального поняття на часткові;

2.Підведення часткових понять під загальні;

3.Розгорнутий опис;

4.Добір слів – синонімів;

5.З'ясування значення незнайомих слів за допомогою довідкових матеріалів.

   Процес такого усвідомлення становить послідовні етапи:

1.Виявлення в тексті слова, вжитого в переносному значенні;

2.З’ясування ознак предмета, його прямого значення;

3.Порівняння ознак предмета, названого словом у прямому  значенні, з ознаками предмета, що позначаються тим же словом, вжитим у контексті, встановлення спільних ознак, на основі яких перенесено   найменування;

4.З'ясування значення слова у певному контексті;

5.Введення слова, вжитого в переносному значенні, в самостійно   складене словосполучення, речення.

   Робота над вивченням багатозначності слів передбачає:

1.Усвідомленнями школярами  того, що слово може мати не одне, а кілька

 значень;

2.Точність уживання багатозначних слів у мовленні.

   У процесі роботи над синонімами вчитель має сформувати у школярів    такі  уміння:

1.Знаходити в текстах близькі за значенням слова, з'ясовувати їх значення

 та виявляти відтінки;

2.Самостійно добирати до заданих слів близькі за значенням слова та

 вводити їх у словосполучення, речення;

3.Використовувати синоніми в усних і писемних висловлюваннях, у процесі

 самостійного творення текстів.

Тема: «Самообслуговування. Призначення одягу та взуття».

Мета: ознайомити учнів з основними матеріалами, які використовуються для виготовлення одягу; надати основні відомості про правила догляду за одягом; вчити зав'язувати шнурки та застібати ґудзики на одязі; розвивати увагу, охайність, самостійність; виховувати працьовитість.

Обладнання: мультфільм «Мийдодір», ляльки, картонні ґудзики, шнурки.

Тип уроку: комбінований.

Методи і прийоми роботи: розповідь, бесіда, пояснення, гра, практична робота, інструктаж.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Заходить учитель — треба встати.

Коли дозволить, треба сісти.

Встати хочеш — не гукай,

А тільки руку піднімай.

У школі парти бережи І на парті не лежи.

Щоб урок минув немарно,

Треба сісти рівно, гарно.

Не скрекочи на уроках,

Як папуга чи сорока.

Нікому не заважай,

Краще — друзям допомагай.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності:

–       Ви вже дорослі. Навчаєтеся у першому класі. А хто збирає вас до школи? Хто одягає вас? Зав’язує шнурки та застібає ґудзики?

–       Сьогодні на уроці мова піде про одяг, про правила догляду за ним. Будемо навчатися самостійно одягатися!

ІІІ. Засвоєння нових знань:

1.     Вступна бесіда

–       Відгадайте загадки — і ви дізнаєтеся, чому саме буде присвя-чений наш урок.

•        їх на ручки одягнемо,

В сніжки гратися підемо. (Рукавички)

•        Ступні ніг нам обіймають,

Під штанці їх одягають. (Шкарпетки)

•        Голову нам покриває,

Вушка у теплі тримає. (Шапка)

•        Нас від холоду ховає,

Часто капюшона має. (Куртка)

•        Лютих не боїться зим,

Хутром вкриє нас густим.. (Шуба)

–       Як можна назвати одним словом слова-відгадки?

–       Так, це одяг. Як слід доглядати за одягом? (Відповіді дітей.)

–       Чому це важливо?

–       Як люди ставляться до неохайних малят?

–       Зараз ми подивимося мультфільм «Мийдодир» і дізнаємося, що іноді трапляється з печупарами.

2. Перегляд мультфільму:

–       Про що треба пам’ятати, щоб одяг не втік від вас?

–       Що допоможе вам у цьому?

•        Чистить курточку, штанці,'

Чобітки і сап’янці...

Дуже працьовита тітка.

Здогадались, хто це?... (Щітка).

3. Фізкультхвилинка

Трава низенька-низенька.

Дерева високі-високі.

Вітер дерева колише-гойдає.

То направо, то наліво нахиляє.

То вгору, то назад.

То вниз нагинає.

Птахи летять-відлітають,

А учні тихенько за парти сідають.

IV.     Практична робота учнів

1.    Робота над загадкою:

–       Відгадайте, що це?

–       Ледь помітний він, маленький...

То квадратний, то кругленький...

Як його ти відірвеш,

То штани не застібнеш... (Ґудзик)

–       А зараз ми будемо навчатися застібати ґудзики на сорочках. (У кожного учня на парті — маленька сорочка. Діти застібають ґудзики, допомагають одне одному.)

2.    Гра «Одягни ляльку»

Клас об’єднується у чотири групи. Кожен з гравців у групі по черзі починає одягати ляльку: шкарпетки, штанці, сорочку, спідничку, зав’язує капелюшка, застібує ґудзики на курточці. Перемагає група дітей, яка швидше та охайніше одягне ляльку.

3.     Гра «Що та коли одягати»

–       З’єднайте стрілочками, який одяг у яку пору року треба одягати.

V.      Підсумок уроку

–       Про що ви дізналися На уроці?

–       Чого навчилися1?

Як слід доглядати за одягом?

Ескурсія

Ознайомлення  з  різноманіттям  рослиного

І  твариного  світу  нашого  краю

Мета:  поглибити  знання  про  рослини  і  тварини  рідного  краю;   розвивати  спостережливість  і  кмітливість,  вміння  упізнавати  рослини  й   тварини;  формувати  потребу  в  пізнанні  природи;  виховувати  любов  до  природи.

Обладнання: папка, картки  з  описами  і  зображеннями  рослин  і  тварин.

1. Підготовка  учнів  до  екскурсії

-Діти,  сьогодні  ми  підемо  на  екскурсію  у  парк.На  екскурсії  проспостерігаємо за  рослинами  і  тваринами  рідного  краю.

-Але  перш  ніж  підемо,  повторимо  правила  поведінки  на  екскурсії.

По  дорозі  до  місця   екскурсії  йти    по  двоє.

Не  відволікатися  на  стороні  об’єкти,  не  відволікатися  від  товаришів.

У  колоні  не  галасувати,  слідкувати  за  вчителем,  який  йде  попереду.

На  зупинках  уважно  слухати  вчителя.

Ходити  визначених  учителем  місцям.

Не  ламати  гілки  дерев  і  кущів.

Не  виривати  з  корінням  рослини.

Не  рвати  квітів.

Не  збирати  гриби,  не  рвати  і не  їсти  плоди  рослин.

Не  зачіпати  мурашиних  куп.

Не  зачіпати  пташиних  гнізд.

Не  заглядати  у  дупло, під  коріння  дерев-це  небезпечно!

Не  лякати  тварин  яких  зустрінете.

2. Проведення  екскурсії

Перша  зупинка

-Погляньте  навколо.Як  красиво!   Помилуйтусь  природою.  Прислухайтесь.  Що  чуєте?   Якими  ароматами  наповнений  парк?

-Який  зараз місяць  весни?   Як  на  вулиці-тепло  чи  холодно?

-Вдихніть  повітря  на  повні  груди.  Погляньте  навколо. Яке  повітря:  сухе  чи  вологе,  прозоре  чи  задимлене,  чисте  чи  забруднене.

-Поспостерігайте  за  небом: визначте,  якого  вони  кольору,  чи є  в  небі  хмари.

-Чи  є  вітер?  Який  вітер- теплий,  лагідний  чи  холодний,  злий? Сильний,   помірний  вітер  чи  слабкий? Як  би  ви  його  назвали: вітерець, вітер  чи  вітрюган?

-Пограємо  у  гру  «Сонце і  Дощ»

Сонце-бігають,  Дощ-стають  у  коло.

Друга  зупинка

-Погляньте  на  рослини.  Які  дерева,  кущі, трав’янисті  рослини  бачите? Чи  є  серед  них  хвойні  рослини? На  яких  рослинах  є  зелені  листки?  Які  рослини  цвітуть?

Робота  в  групах

Учні  отримують  опис  рослин  і  знаходять  рослин.

-Пограємо  у  гру «До  рослини  біжи»

Вчитель  називає  рослини,  а  учень  до  них  біжить.

Третя  зупинка

-Прислухайтесь! Чи  чути  комах,  спів  птахів?

-Постійте  тихенько  під  деревом  чи  кущем.  Погляньте  навколо.  Чи  бачите  комах,  птахів,  звірів? Яких  тварин  бачите?  Чи  бояться  вони  людей?  Як  поводяться  тварини?

Робота  в  групах

Опис  тварини  і  зображення,  з’єднати.

-Пограємо  в  гру  «Хто  найшвидше  ланцюг  живлення  побудує»?

З  малюнків  будують  ланцюг

3.Підсумки  екскурсії

-Яких  тварин  і рослин ми  бачили  на  екскурсії?

-Що  вам  сподобалось?

4.Домашнє  завдання

Розкажіть  батькам,  що  ви  бачили  на  екскурсії.

Основи здоров’я 3 клас урок "Залізничний переїзд. Дорожні знаки" 

Мета: ознайомити учнів з правилами поведінки біля залізничної колії; навчати наводити приклади наслідків порушення правил пішоходів, читати дорожні знаки; виховувати дисциплінованість, обережність.
Хід уроку
I.Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Фронтальне опитування
— Які правила дорожнього руху ви знаєте?
— Для чого слід виконувати правила дорожнього руху?
— Чи користуєтеся ви громадським транспортом? Яким? Де ви його чекаєте?
— Що може перешкоджати оглядовості дороги?
— Як потрібно переходити дорогу з обмеженою оглядовістю?
— Чи можна переходити дорогу, якщо нею рухається вантажний автомобіль, що обмежує оглядовість? Як слід діяти у такій ситуації?
— Чому потрібно бути особливо обережним на дорозі з обмеженою оглядовістю?
— Чи доводилося вам без дорослих переходити дорогу з обмеженою оглядовістю? Якщо так, що заважало вам добре проглянути проїжджу частину дороги?
2. Робота над загадками
Полотно, а не доріжка,
Кінь біжить сороконіжка. (Потяг)
Тримається за проводи,
Бігає туди-сюди,
А за нею — з десяток
Близнюків-дитяток. (Електричка)
В полі драбина лежить,
Дім по сходинках біжить. (Потяг)
III. Повідомлення теми і мети уроку
— Напевно, кожен з вас користувався залізничним транспортом. Задля власної безпеки необхідно знати правила поведінки біля залізничної колії, з якими ми сьогодні й ознайомимося.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Повідомлення вчителя
— У багатьох населених пунктах є залізниця. Залізничні колії перетинаються з дорогами і вулицями, якими рухаються автомобілі, йдуть пішоходи. Такі місця перетину називають залізничними переїздами.
При наближенні до залізничного переїзду встановлюються попереджувальні знаки. Вони інформують про те, який попереду переїзд — зі шлагбаумом чи без нього, скільки колій має залізниця.
Щоб уникнути небезпечних ситуацій на залізничному переїзді та біля залізничних колій, слід дотримуватися певних правил. Переходити через залізницю потрібно через мости чи підземні тунелі. Якщо їх немає, то слід іти по спеціальних настилах, біля яких установлено вказівники «Перехід через колію», або через залізничні переїзди. На залізничному переїзді необхідно керуватися положенням шлагбаума, світловою та звуковою сигналізацією, а також указівками чергового по переїзду. Світлові сигнали подаються спеціальним світлофором, а звукові — дзвінком. Якщо шлагбаум опущено або він почав опускатися, увімкнено миготливі червоні сигнали світлофора та подано звуковий сигнал, виходити на залізничний переїзд заборонено. Слід чекати, коли проїде потяг, шлагбаум підніметься, погасне миготливий червоний сигнал й увімкнеться миготливе біле світло світлофора, звуковий сигнал стихне. Тоді можна переходити залізничну колію. Переходити залізничні переїзди, де немає шлагбаумів, слід особливо обережно, переконавшись, що не видно і не чути потяга. Керуватися слід звуковим та світловим сигналами, які спрацьовують при наближенні потяга.
Пам’ятайте! На залізниці небезпечно:
гратися та ходити по рейках;
підлізати під потяг, що стоїть, або обходити його;
ходити по насипу біля залізниці;
узимку кататися на санках і лижах із залізничного насипу.
2. Фізкультхвилинка
V. Узагальнення й систематизація знань
1. Робота за підручником (с. 100–103)
1) Робота за малюнками.
— Які види транспорту ви знаєте?
— Як називають місце перетину автомобільних доріг?
— Що називають залізничним переїздом.
— Розгляньте малюнки на с. 100. Якими дорожніми знаками позначають залізницю і залізничний переїзд?
Запам’ятайте! Потяг не може швидко зупинитися. У нього дуже довгий гальмівний шлях.
— Знайдіть на малюнках (с. 101) залізничні колії, шлагбаум, світлофор. Які знаки мають стояти перед кожним переїздом?
— Прочитайте вірш «Автобус». Знайдіть на малюнку (с. 102) дорожні знаки. Розкажіть, що вони означають.
— Які ще дорожні знаки ви знаєте?
2) Практична робота.
— Об’єднайтесь у чотири групи за видами дорожніх знаків (с. 103): «попереджувальні», «заборонні», «наказові», «інформаційно-вказівні». Розіграйте сценки про те, що слід робити, побачивши такі знаки.
2. Робота над загадкою
Гуркотить, стукотить, мов сто коней біжить.
3. Вікторина (див.додаток на с. 54)
Vі. Підбиття підсумків. Рефлексія
Бесіда
— Що називається залізничним переїздом? Якими бувають залізничні переїзди?
— Коли залізнична колія буває небезпечною?
— Яких правил поведінки слід дотримувати біля залізничної колії?
— Ознайомте своїх братиків і сестричок з вивченими правилами.

 

Основи здоров’я 3 клас урок "Пожежна безпека" 

Мета: розширити уявлення учнів про причини виникнення пожежі, про ознаки несправності обігрівальних приладів; навчати вимикати несправний електроприлад, гасити невелику пожежу; спонукати учнів до виконання правил користування обігрівальними приладами; виховувати відповідальність.
Хід уроку
I.Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Гра «вільний мікрофон»
— Розкажіть, яких правил користування водогоном необхідно дотримувати.
— Як слід діяти, якщо сталася аварія водогону?
2. Робота над загадками
Без крил, без рук, без ніг,
А вгору піднімається. (Дим)
З язиком, а не лає,
Без зубів, а кусає. (Вогонь)
— Усі ви знаєте, що вогонь може бути добрим і злим. Коли ж вогонь буває небезпечним?
III. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про правила пожежної безпеки.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Повідомлення вчителя
— Є таке прислів’я: «Вогонь — добрий слуга, але поганий господар». Це означає, що вогонь вірно служить людям у побуті й на виробництві, за його допомогою здійснюється безліч корисних справ. Він — давній помічник людини. Однак трапляється, що вогонь з вірного слуги, друга та помічника перетворюється на «поганого господаря» — безжального ворога і руйнівника, який знищує за лічені хвилини те, що створювала природа або людина довгими роками наполегливої праці. Причини пожеж різні. Але найчастіше пожежа виникає тому, що з вогнем поводилися необережно або залишили його без нагляду. Щоб вогонь з доброго помічника не перетворився на небезпечного ворога, дотримуйся правил пожежної безпеки.
Не грайся сірниками, свічками, запальничками.
Самостійно не запалюй газову плиту, не розтоплюй піч. Не суши над ними і біля них білизну, інші речі.
Без дорослих не користуйся петардами, бенгальськими вогнями та феєрверками.
Не чіпай бензину, ацетону, гасу та інших легкозаймистих речовин.
Не залишай без нагляду ввімкнені електроприлади.
На вулиці теж не жартуй з вогнем!
Не розпалюй багаття.
Не кидай у вогнище різні флакони та балони.
Не підпалюй сухої трави, листя, сіна, тополиного пуху тощо.
— У разі пожежі необхідно діяти швидко. Коли вогонь ще не набрав сили, а полум’я невелике, можна залити його водою, накрити ковдрою або засипати піском, землею.
Якщо загасити вогонь не вдається, треба негайно залишити місце пожежі та звернутися по допомогу до дорослих. Якщо поряд нікого немає, слід викликати пожежників, зателефонувавши за номером 101. Назвати місце пожежі (адресу), своє прізвище.
У жодному разі не можна ховатися під ліжко, стіл, у шафу та інші місця, адже пожежники можуть тебе не знайти. Уважно слухай їх і виконуй усе, що вони говорять.
2. Фізкультхвилинка
V. Узагальнення й систематизація знань
1. Робота за підручником (с. 86–91)
1) Легкозаймисті речовини.
Гра «Горить — не горить»
— Розгляньте малюнки на с. 86. Назвіть те, що добре горить, і те, що не горить (папір — горить, пісок — не горить).
Запам’ятайте! Легкозаймисті речовини необхідно зберігати у недоступних для дітей місцях.
2) Як виробляють електричний струм.
Руханка
— Утворіть коло, розрахуйтесь на перші — другі номери та присідайте через одного (перші номери підводяться, другі — присідають). Так працюють і турбіни на електростанціях.
— Візьміться за руки і передайте по колу потиск руки. Так струм подаєтьсявід електростанції до будинків та електричних приладів.
Запам’ятайте! Виробництво електричного струму коштує дорого. Економте електрику, вимикайте зайве світло!
3) Як запобігти ураженню електричним струмом.
— Розгляньте знаки на с. 88. Що вони означають?
— Чому не можна торкатися оголених та обірваних проводів?
— Чому не можна вимикати з розетки електроприлад, тягнучи за шнур?
Запам’ятайте! Вода й електрика несумісні. Не торкайтеся електроприладів мокрими руками!
4) Електроприлади: як запобігти пожежі.
— Розгляньте знаки на с. 88. Що вони означають?
Запам’ятайте! Порушення правил користування електроприладами може спричинити пожежу.
5) Як загасити невелику пожежу.
— Розгляньте малюнки на с. 90. Розкажіть і покажіть, як слід діяти, побачивши іскри або дим від увімкненого електроприладу.
6) Практична робота.
— Разом із дорослими розгляньте кілька упаковок з аерозолями. Знайдіть на них застережні знаки і написи.
— Розгляньте кілька електричних приладів. Знайдіть на них застережні знаки.
— На плані вашої квартири розташуй зображені на с. 91 предмети згідно із правилами пожежної безпеки.
2. Для допитливих
— Скільки років сірникам?
Сірники винайшли нещодавно, у ХІХстолітті. У 2013 р. Виповнилося 180 років першій фабриці, що виготовляє сірники.
У Києві 2009 р. було встановлено пам’ятник сірнику.
3. Робота над прислів’ями
Криком вогню не загасиш.
У сіні вогню не сховаєш.
4. Робота над загадками
Дерев’яні хлопці
Лежать у коробці.
Коли з ними граються,
То вогнем займаються. (Сірники)
Лишає він страшні сліди,
Усе він пожирає,
А як даси йому води —
Відразу помирає. (Вогонь)
Vі. Підбиття підсумків. Рефлексія
Бесіда
— Які правила протипожежної безпеки вам відомі?
— Чим небезпечне порушення цих правил?
— Які правила користування обігрівальними приладами ви запам’ятали?
— Що слід робити, щоб не «допомогти» спалахнути пожежі?
— Коли необхідно викликати пожежників?
— Із якими новими правилами протипожежної безпеки ви ознайомилися?
— Згадайте назви книжок, мультфільмів, герої яких приборкували пожежу. Як це їм удалося?